Якщо у пацієнта відсутні протипоказання, то відносно нього може бути проведена імплантація з негайним навантаженням. Це передбачає установку коронок відразу після постановки імплантів. Одноетапна імплантація нерідко поєднується з видаленням зубів, що дозволяє встановлювати імпланти в утворені лунки. Якщо на одній щелепі зуби відсутні повністю, то варто розглянути варіант установки містовидного протезу, для фіксації якого може бути використано всього 4 або 6 імплантів.
Класична імплантація з відстроченим навантаженням – це методика, що відноситься до двоетапного протоколу. На першому етапі проводиться установка імпланта. На другому етапі здійснюється фіксація протезу або коронки. Ця процедура можлива тільки після повного приживлення імпланта, на що може знадобитися від чотирьох до шести місяців. Якщо у пацієнта буде виявлено нестачу кісткової тканини, то це є підставою для проведення додаткової операції – остеопластики. Дана процедура може бути виконана паралельно з установкою імплантів.
Остеопластика – це стоматологічна маніпуляція, яка проводиться з метою нарощування кісткової тканини в зонах, де спостерігається її дефіцит. Дана операція може знадобитися приблизно 40% пацієнтів. Матеріал для відновлення кістки підбирається індивідуально. Наприклад, це може бути власна кісткова тканина людини, «запозичена» з тазової кістки (донорська ділянка). Але найчастіше застосовуються штучні матеріали – алотрансплантати, які відрізняються гарним приживанням і простотою у використанні.
Останні коментарі